Раніше поліцейський ізолятора тимчасового тримання, а сьогодні — боєць із позивним «Барон»
Службі в ІТТ старший сержант віддав понад 15 років. Долучившись до лав стрілецького батальйону поліції Рівненщини, ось уже декілька місяців він виконував бойові завдання на Донеччині. Нині ж відновлюється після травми.
«Перебуваючи на позиції, здається, ніби ти опинився на зйомках якогось апокаліптичного фільму, — розповідає «Барон». — КАБи зривають простір вибухами, дрони гудуть над головою, щосекунди здригаєшся, наче від удару струмом».
Поліцейський пригадує, під час одного з бойових виходів, ворожий FPV-дрон поцілив у бліндаж. Той загорівся, почали детонувати боєприпаси. Не припинялись і обстріли: під щільним вогнем хлопці намагалися врятуватися.
«Нас «вели» дрони і обстрілювали з мінометів. Ми знайшли посадку, де вдалось заховатись. Там попадали долілиць на землю, щоб нас не засікли ворожі БПЛА. Ми пролежали так майже 15 годин», — пригадує боєць. З палаючого бліндажа він із напарником встигли витягнути рюкзаки, де було трохи їжі і води. Це дозволило їм протриматися до ранку.
Тоді у крові вирував адреналін — нічого не відчувалось. Лише коли дісталися до наших позицій, стало зрозуміло: осколки пробилися під бронежилет і попекли тіло. А «Барон», як згодом з’ясується, травмував ногу.
Нині він на реабілітації — відновлюється і фізично, і ментально. За чашкою кави, яку випиває неспішно, смакуючи кожен ковток, розповідає, що там, на позиціях, вода — розкіш. Коли попри щільні обстріли побратими затримувались із доставкою провізії, хлопці ділили воду, цінуючи кожну краплю.
Він згадує ці моменти спокійно, без пафосу. Каже: «Там ти чітко розумієш, що таке цінність простих речей — звичайної води, сухих шкарпеток, короткого дзвінка додому». І додає, що саме такі, здавалося б, дрібниці давали сили триматися і йти вперед.
«Нехай у ворога не буде жодного шансу — ми боронимо нашу землю і нашу свободу. І ми переможемо!», — наголошує «Барон».
Відділ комунікації поліції Рівненської області
