За кожним небезпечним викликом — людина, яку вдома чекає родина: історія вибухотехніка поліції Рівненщини Сергія Мічуди
Для більшості людей ранок починається з кави та звичних справ. Для фахівців вибухотехнічної служби — з інструктажу, перевірки спорядження й готовності будь-якої миті виїхати туди, де може чатувати смертельна небезпека.
«Ми ніколи не знаємо, чим завершиться наступний виклик. Тому до кожного ставимося так, ніби загроза є реальною», — говорить майор поліції Сергій Мічуда.
Після інструктажу поліцейські перевіряють спеціальне обладнання, розподіляють обов’язки та заступають на чергування.
Коли на спецлінію 102 надходить повідомлення про підозрілий предмет, замінування, приліт ворожих БПЛА чи їх уламків, вибухотехніки оперативно визначають склад групи і вирушають на виклик.
На місці події поспіху немає. Тут ціна кожного необдуманого кроку надто висока.
«Найперше ми оцінюємо обстановку. Лише після цього визначаємо подальші дії. Наш головний пріоритет — безпека людей і особового складу», — пояснює вибухотехнік.
У роботі кожна деталь має значення. Залежно від ситуації поліцейські використовують різне спеціальне спорядження. Зазвичай достатньо стандартних засобів захисту, але іноді доводиться працювати у важкому вибухозахисному костюмі. Одягнути його самотужки практично неможливо — допомагають колеги.
За роки служби Сергій Мічуда побував на сотнях викликів. Одні виявлялися хибними, інші — становили реальну небезпеку. Та передбачити це заздалегідь неможливо.
«Підозрілий пакет, дитяча іграшка, залишений рюкзак… Ми не маємо права припускати, що це дрібниця. Кожен предмет перевіряємо так, ніби це вибуховий пристрій», — каже він.
Серед усіх службових виїздів один закарбувався в пам’яті особливо.
Це було на Харківщині під час виконання бойових завдань. Вибухотехніки прямували по кризі до безпілотника, який після ураження впав на замерзле озеро.
«Ми обережно йшли до нього по льоду, кожен крок — виважений. А потім побачили, як по цьому озері їде автомобіль. А ми переживали, чи не трісне крига під нами, а тут авто на льоду», — з усмішкою пригадує Сергій.
Найбільше, зізнається поліцейський, засмучує людська необережність.
«Іноді люди намагаються самостійно оглянути чи навіть перенести підозрілий предмет. Або взагалі проходять повз і нікому не повідомляють. Так робити категорично не можна», — наголошує він.
Попри небезпечну службу, після зміни Сергій поспішає туди, де завжди спокійно й затишно — додому.
Там на нього чекають дружина, дві донечки та лабрадор Рокі. Саме родина допомагає залишити позаду напружений день, відновити сили й знову відчути, заради чого він щодня одягає поліцейську форму. Дитячі обійми, щирі усмішки та сімейні вечори стають найкращою нагородою після складних виїздів.
Вибухотехнік закликає жителів Рівненщини бути уважними та пильними, не нехтувати правилами безпеки.
Якщо ви побачили підозрілий предмет — не торкайтеся його. Відійдіть на безпечну відстань, попередьте інших і одразу телефонуйте на 102 або 112. Бережіть себе та своїх близьких. Людське життя — найвища цінність.
Відділ комунікації поліції в Рівненській області
